На сьогодні Україна зазнала суттєвих проблем, пов’язаних з захворюваністю медичних працівників коронавірусною хворобою. Масові захворювання медичних працівників, так само як і їх масові звільнення – на жаль, дуже сумний, але цілком очікуваний розвиток подій в будь-якій державі, яка потерпає від такої хваороби.
Враховуючи ситуацію, що склалася у світі у зв’язку з пандемією коронавірусної хвороби (COVID-19), темпи її поширення в Україні, Верховна Рада України прийняла 07.05.2020 року Закон “Про внесення змін до статті 39 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб щодо додаткових гарантій прав медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членів їх сімей”.
Чи достатньо захищає цей закон медичних працівників і чи стане він стимулом для подальшої самовідданої праці вітчизняних лікарів?
Отже, закон передбачає наступне.
Держава забезпечує страхові виплати в таких розмірах медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я:
1) у разі встановлення групи інвалідності протягом 1 (одного) календарного року, що настала внаслідок захворювання короновірусною хворобою (COVID-19), за умови, що таке захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження – залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше, ніж 300-кратному розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
2) у разі смерті працівника – у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Що відомо пересічному громадянину України про перебіг хвороби COVID-19 та про ситуацію із захворюваністю в державі?
1) хвороба COVID-19 часто має прояви тяжкого перебігу;
2) в результаті перенесеної хвороби ( навіть, тяжко перенесеної) не є обов’язковим настання інвалідності, більш того, досі широкому загалу не доводилось чути інформацію про встановлення інвалідності особам, що перенесли COVID-19;
3) коронавірусна хвороба передається при близькому контакті осіб, а отже члени сімей медиків постійно знаходяться під великою загрозою зараження COVID -19.
Увага! Закон не захищає права членів сімей медиків, у разі їх захворюваності, а також у разі настання у них таких наслідків як настання інвалідності чи смерть.
Висновки, які зробили адвокати нашої компанії з багаторічним досвідом у сфері захисту прав потерпілих осіб наступні:
а) Даним законом доведення того факту, що захворювання COVID-19 у медичного пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження покладено на працівника. Яким чином це буде встановлюватись на практиці – поки що говорити зарано, але з точки зору здорового глузду встановити достеменно джерело зараження медичного працівника, як і будь якої іншої людини вірусною хворобою неможливо.
Практичний досвід підказує що такі формулювання закону не обіцяють нічого доброго особам, права яких такий закон покликаний захищати.
б) кожна свідома людина більш за все прагне не стати джерелом зараження для близьких осіб. Враховуючи, що прийнятий закон жодним чином не захищає права членів сімей медичних працівників, та ігнорує факт можливого поширення вірусу в сім’ях медичних працівників, вважаємо що ефективність такого закону як стимулюючого елементу для медичних працівників є заслабкою.
Відтак, ми змушені констатувати що держава, поки що, не взяла на себе достатньо обов’язків та відповідальності перед медичними працівниками та їх сім’ями.
Принагідно нагадуємо, що саме дотримання усіма громадянами правил самоізоляції і карантинних обмежень, відповідальне ставлення до маскового режиму, уникнення широкого кола контактів є найбільш дієвим заходом, який би міг гарантувати медичним працівникам менше професійних ризиків та більше впевненості у безпечності своєї роботи.